четвер, 30 квітня 2009 р.

Наше місто Борщів

(Поезія Лесі Любарської)

Світанок рожевий спаде

Чи сонце укотре сідає

Співає життя молоде,
 Прегарне у рідному краї.

Ми радієм вже тим, що судилось нам жити,
 І що доля знайшлась, наче пісні приспів,
 Та бажаєм для цього ще багато створити,
Щоби стало найкращим наше місто борщів.

Зустріне рання нас весна
Чи осінь багряно заграє, 
Плодами садів запашна,
Багатим врожаєм у краї.

Хай голуби стрімко злітають
Над храмами рідного міста:
В народному домі читають
Рядки кобзареві врочисто.

Немає коментарів:

Дописати коментар