Рідне місто Борщів

(Поезія Лесі Любарської)
Ти на хвилях пливеш світанкових.
І веселка торкає Нічлаву барвистим крилом
Присягаюсь тобі в незрадливій і щирій любові
Причащаюсь від тебе і хлібом святим і добром.

Мій Борщеве, колиска дитинства!
Я до тебе вертась завжди.
Твої вулиці в сонячних бризках
Залишили у серці сліди.

Мій Борщеве, єдиний у світі!
Де б не була в якій стороні-
У снігах чи в травневому цвіті-
Ти найкраще місто у мені!

Древнє місто моє! 
Сивочоле і вічне і юне!
Над тобою щербились у битвах ворожі мечі.
Грає вітер свободи на невидимих сонця струнах.
Підростають в колисках і воїни і сіячі.

Славне місто моє! ! Ти Поділля коштовна перлина.
Галичанського краю окраса, як вічна зоря.
Пригортає, як мати до себе тебе Україна..
Тут початок бере Україна велика моя!